У вівторок, 10 березня, після вчорашнього невдалого засідання, Київська міська рада мобілізувалася та підтримала стратегічний План енергостійкості столиці. Рішення підтримали 92 депутати. Документ стане дорожньою картою підготовки міста до наступного опалювального сезону в умовах дефіциту державної підтримки.
Три пріоритети Плану енергостійкості
Мер Віталій Кличко пояснив, що документ базується на аналізі викликів найважчої зими 2025–2026 років і досвіді міжнародних експертів.
-
Децентралізація генерації: Максимальне зменшення залежності від великих ТЕЦ шляхом розбудови мережі когенераційних установок, що виробляють тепло і світло безпосередньо в мікрорайонах.
-
Відновлення та резерв: Капітальний ремонт пошкодженого обстрілами обладнання та будівництво дублюючих (резервних) систем живлення для насосних станцій і лікарень.
-
Розподілена мережа: Побудова нових локальних мереж, які дозволять заживлювати критичні об’єкти навіть у разі розпаду загальнонаціональної енергосистеми.
Політичний підтекст та фінансування
Ухвалення плану супроводжувалося гострими заявами мера щодо конфлікту з центральною владою. За словами Кличка, Київ — єдине місто, яке змушене проходити через процедуру затвердження плану міською радою, тоді як в областях ці питання вирішуються підписами голів ОВА.
Ключові виклики реалізації:
-
Бюджет: Місто вже почало невідкладні заходи власним коштом, але повне виконання потребує залучення державних фінансів та міжнародних донорів.
-
Бюрократія: Кличко закликав Верховну Раду внести зміни до законодавства, щоб пришвидшити процедури закупівлі та монтажу енергообладнання.
-
Реалістичність: Плани були скориговані з урахуванням того, що держава наразі не включила Київ до загальних програм фінансової допомоги.
«Масштаби столиці означають і велику кількість заходів, і значні ресурси. План структурований за принципом пріоритетності: спочатку те, без чого місто не виживе взимку», — наголосив міський голова.
Чому це важливо для киян?
Затвердження плану дозволяє місту легально перерозподілити бюджетні кошти (зокрема ті 13 млрд грн, про які раніше згадували депутати) з другорядних проєктів на закупівлю генераторів великої потужності, трансформаторів та палива.
Що далі? Тепер документ має бути підписаний мером та поданий до Кабінету Міністрів для остаточного погодження. Крайній термін, встановлений Президентом, — саме сьогодні, 10 березня.
