НБУ переглянув прогноз щодо інфляції

Читайте також

У київському метро відтепер можна протестувати свій зір

Це чудова ініціатива, яка перетворює час очікування на платформі на корисний чекап для здоров'я.

Новий еко-ресторан у Києві: головне

12 травня на лівому березі Києва (біля озера Сонячне) відкрився 127-й ресторан мережі в Україні.

“Шоколадний будинок” у Києві відкриють уперше з 2022 року для постійної виставки Івана Марчука

У Києві відкривають постійну виставку робіт Івана Марчука у Мистецькому центрі "Шоколадний будинок".

Нічна атака на Київщину: пожежа в дитсадку, пошкоджені будинки

У ніч на 12 травня на Київщині внаслідок атаки російських безпілотників сталася пожежа в дитсадку, пошкоджені житлові будинки.

Як можуть змінитися ціни на овочі та фрукти цього літа

Експерти попереджають, що влітку 2026 року ціни на овочі та фрукти в Україні можуть залишитися високими.

Поділитися

Національний банк України змушений був переглянути свої очікування щодо динаміки цін у 2025 році. Причиною стали одразу кілька чинників: погіршення врожайності, напруженість на ринку праці, спричинена міграцією, і постійні військові загрози. Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

Основні причини зростання інфляції

Як нагадав Пишний, уже в першій половині 2024 року Національний банк фіксував низку чинників, що сприяють прискоренню інфляції. Серед них – слабкі врожаї, які безпосередньо вплинули на зростання цін на продовольство.

“Саме тоді ми зупинили цикл зниження облікової ставки, оскільки зрозуміли, що інфляційний тиск посилюється”, – пояснив голова НБУ.

Додатковим фактором став ринок праці, який, за словами Пишного, опинився в “надзвичайно напруженому стані”. Причиною цьому – триваючі обстріли і вимушена міграція населення, що вплинуло як на пропозицію робочої сили, так і на витрати бізнесу.

Крім того, війна породила значні додаткові витрати – як для держави, так і для економіки в цілому. Ці витрати також частково лягли на споживача, вплинувши на рівень цін.

Реакція НБУ та підвищення ставки

Коли стало очевидно, що інфляційні ризики посилюються, наприкінці 2024 року НБУ розпочав цикл підвищення облікової ставки, який тривав до березня 2025 року.

Крім того, у квітні було переглянуто операційний механізм процентної політики, що дало відчутний результат:

  • Попит на інструменти в гривні зріс
  • Попит на валюту – знизився
  • Базова інфляція вийшла на траєкторію стійкого уповільнення

“Інфляційні очікування вдалося взяти під контроль, але ситуація залишається крихкою”, – додав Пишний.

Баланс між стабільністю цін і зростанням економіки

Водночас голова центробанку зазначив, що НБУ міг би вдатися до більш жорсткої політики, включно з різким підвищенням облікової ставки і зміцненням гривні, щоб прискорити зниження інфляції. Однак такі заходи могли б серйозно підірвати відновлення економіки.

“В економіці не буває безкоштовних рішень. Жорстка політика має високу ціну”, – підкреслив Пишний.

За його словами, нинішня стратегія НБУ полягає в тому, щоб утримувати ставку на стійкому рівні, стримуючи інфляцію, але водночас не гальмуючи зростання.

Динаміка облікової ставки у 2024-2025 роках

  • 2023 рік – поступове зниження ставки
  • Червень 2024 року – ставка зафіксована на рівні 13%
  • Грудень 2024 року – підвищення до 13,5%
  • Січень 2025 року – зростання до 14,5%
  • Березень 2025 року – ставку піднято до 15,5%
  • Квітень і червень 2025 року – ставку збережено на рівні 15,5%

Національний банк продовжує стежити за економічною ситуацією і готовий оперативно реагувати на нові виклики, підкреслив Андрій Пишний.