“Писанки Київщини”

Читайте також

BWS 2026 «Бізнеси сміливих»: у Києві обговорили майбутнє економіки

15 квітня відбувся саміт BWS 2026. Кирило Буданов про DefenceTech, Олександра Матвійчук про гідність, ШІ та енергоефективність. Читайте репортаж на Kyiv1.

Укренерго не прогнозує відключень світла на суботу

Обмежувати електропостачання в Україні у суботу, 18 квітня, не планується.

Квитки в кінотеатри Києва коштують до 880 грн

Похід у кіно в столиці сьогодні може коштувати як чашку кави, так і вечерю в ресторані.

Киян закликають відмовитися від штучних квітів на кладовищах

Київська міська державна адміністрація (КМДА) звернулася до мешканців столиці з проханням не приносити на кладовища пластикові вінки та квіти.

Скільки коштує життя в столиці

Індекс споживчих цін у Києві в березні 2026 року у порівнянні з лютим зріс на 1,8%.

Поділитися

Унікальний культурно-мистецький фотопроєкт «Писанки Київщини», приурочений до включення української писанки до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО (грудень 2024 року), презентував світові глибину українських традицій через образність, символіку та силу спадкової пам’яті. Проєкт було присвячено також Великодню — одному з найсвітліших свят українського народу.

Ініціатива, що об’єднала покоління та символи

Авторкою ідеї стала історикиня, директорка Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко. Реалізація відбулась у партнерстві з ETHNO FASHION by POTLOVA (Катерина Потлова) та за підтримки знаної писанкарки Зої Сташук, яка надала свою колекцію писанок.

Фотопроєкт виводить традиційне мистецтво писанки за межі локального контексту, поєднуючи духовність, національний код і сучасну естетику. Головна мета — зберегти, показати і передати традиції Київщини через погляд відомих українців.

Учасники: коли кожен образ — це символ

До проєкту долучились актори, митці, науковці, волонтери, військові та громадські діячі. Серед них — Ольга Сумська, Тарас Кремінь, Надія Матвеєва, Крістіна Столока, Люк Якобс, Ігор Степурін, Віталій та Ганна Борисюки та інші.

Їхні образи доповнили сакральні простори:

  • Свято-Михайлівський Золотоверхий собор — місце, де писанки символізували оберіг та молитву.
  • Центр фольклору КНУ ім. Тараса Шевченка — серед рушників і строїв оживала народна душа.
  • Етностудія Катерини Потлової — де сучасність поєднана з давніми українськими формами.

Чому саме писанка — символ національного відродження

Писанка — це більше, ніж розписане яйце. Вона несе у собі:

  • знаки сонця, зірок, свастик — символи світла й нескінченного життя;
  • дерева життя та рослинні мотиви — уособлення природи й безперервного поколіннєвого зв’язку;
  • регіональні кольори:
    • у центральній та східній Київщині — жовто-червоні та чорні,
    • на заході — зелено-жовто-червоні, що символізують гармонію з природою.

“Писанка — це духовна карта нашої землі,” — наголошує Зоя Сташук, яка за 33 роки створила близько 8 тисяч писанок, зокрема реконструйовані за архівними матеріалами.

Сучасне мистецтво як міст між минулим і майбутнім

Проєкт «Писанки Київщини» — це не просто фотоісторія. Це заклик до збереження, відчуття і переосмислення. Його місія — не лише відродження інтересу до традиції, а й інтеграція української писанки у глобальний культурний простір, де вона може існувати поруч із найвідомішими світовими символами.

«Писанки Київщини» — це про гідність, пам’ять, тяглість культури. Це про голос, що лунає крізь покоління, і про образ, який об’єднує націю навіть у часи викликів. Завдяки проєкту українська писанка постає не лише як реліквія минулого, а як живий символ сучасного національного відродження.