Українців очікує стабільне та відчутне зростання офіційних доходів протягом найближчих трьох років. Кабінет Міністрів України офіційно схвалив Прогноз економічного і соціального розвитку на 2027–2029 роки. Згідно з розрахунками урядовців, навіть за найбільш песимістичного розвитку подій середня номінальна заробітна плата в країні впевнено перешагне позначку у 43 тисячі гривень.
Відповідну постанову № 695 було опубліковано на Урядовому порталі. Редакція «Київ1» розібралася у деталях урядових сценаріїв та з’ясувала, що саме штовхатиме гаманці українців угору.
Два сценарії від Кабміну: безпековий фактор як головний важіль
Урядові аналітики розробили два варіанти розвитку макроекономічної ситуації, які напряму зав’язані на безпекових ризиках та безпековій ситуації в країні:
-
Сценарій 1 (Оптимістичний): Ґрунтується на суттєвому зниженні воєнних ризиків, стабілізації деокупованих територій та масштабному залученні прямих іноземних інвестицій під відбудову вже з 2027 року.
-
Сценарій 2 (Консервативний / Песимістичний): Враховує варіант тривалого збереження бойових дій та повільнішого відновлення логістичних і промислових ланцюжків.
Редакція «Київ1» звела офіційні цифри обох прогнозів у єдину таблицю:
| Рік прогнозу | Сценарій 1 (Оптимістичний) | Сценарій 2 (Консервативний) | Прогноз середньорічної інфляції |
| 2027 рік | 35 010 грн | 34 409 грн | 109,3% (уповільнення темпів) |
| 2028 рік | 39 362 грн | 38 603 грн | 107,5% (стабілізація цін) |
| 2029 рік | 44 083 грн | 43 185 грн | 105,9% (вихід на докризовий рівень) |
Цікаво, що фінальний розрив між двома сценаріями наприкінці трирічного періоду є мінімальним і становить менш ніж 900 гривень. Це вказує на те, що тренд на підвищення окладів є невідворотним за будь-якого макроекономічного фону.
Що штовхатиме зарплати вгору та як це вплине на добробут?
У Кабінеті Міністрів виділяють три ключові чинники, які змусять працедавців переглядати тарифні сітки:
-
Тотальний дефіцит кадрів: Як ми аналізували раніше, масштабна міграція та мобілізаційні процеси спровокували найглибший кадровий голод в історії країни. Бізнес вимушений підвищувати ставки, щоб утримати залишки фахівців.
-
Посилення конкуренції з держсектором: Стабільні виплати урядовців (оклади у Кабміні у травні перевищили середню зарплату в 4 рази) та регулярна індексація грошового забезпечення військовослужбовців змушують приватні компанії піднімати планку, аби не програти боротьбу за робочі руки. За прогнозом, загальний фонд оплати праці в країні до 2029 року зросте до рекордних 4 трильйонів гривень.
-
Ефект реальних доходів: Паралельно зі зростанням номінальних цифр Кабмін закладає планомірне згасання інфляційного тиску (з 9,3% у 2027 році до 5,9% у 2029-му). Економісти наголошують: оскільки доходи збільшуватимуться швидше за ціни на полицях супермаркетів, реальна купівельна спроможність та добробут громадян почнуть поступово відновлюватися.
Підводні камені: що може змінити прогнози?
Урядовці чесно попереджають, що всі оприлюднені цифри є виключно орієнтовними макроекономічними моделями. На їхню точність впливатиме комплекс непередбачуваних факторів: від загальних обсягів фінансової підтримки міжнародних донорів до стану світових товарних ринків.
Окрім того, динаміка буде нерівномірною — окремі дефіцитні професії (зокрема інженери, будівельники, логісти та технологи) вийдуть на ці показники значно раніше за загальні тренди ринку. Попри це, затверджений макропрогноз дає чіткий фінансовий орієнтир для планування бюджетів як для великих компаній столиці, так і для кожної київської родини.
