Поки приватний бізнес лише поступово адаптується до нових реалій, а темпи зростання доходів звичайних громадян суттєво сповільнилися, державний сектор упевнено утримує фінансові позиції. За підсумками травня 2026 року, офіційні виплати керівництва Кабінету Міністрів України в кілька разів перевищили середню заробітну плату в країні.
Свіжі дані про доходи топчиновників виконавчої влади було оприлюднено на офіційному Урядовому порталі. Редакція «Київ1» проаналізувала, скільки отримують урядовці «на руки» та як ці цифри співвідносяться із загальною економічною ситуацією.
Деталі виплат: хто отримав найбільше?
Травневі виплати продемонстрували повну стабільність у верхівці Кабміну: суми після утримання податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору залишилися в межах 109–129 тисяч гривень, що повністю відповідає рівню попередніх місяців.
Найвищий дохід зафіксовано у першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля. Його заробіток після оподаткування склав 128 933 гривні (нарахована сума до утримань — 167 445 грн). Сама Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, а також більшість її заступників отримали фіксовані 109 097 гривень «чистими».
Для зручності сканування «Київ1» звів офіційні травневі заробітки керівництва Кабміну в єдину таблицю:
| Посада в уряді | ПІБ керівника | Нараховано (до податків) | Виплачено («на руки») |
| Перший віцепрем’єр — Міністр енергетики | Денис Шмигаль | 167 445 грн | 128 933 грн |
| Прем’єр-міністерка України | Юлія Свириденко | 141 685 грн | 109 097 грн |
| Віцепрем’єр із відновлення | Олексій Кулеба | 141 685 грн | 109 097 грн |
| Віцепрем’єр із питань євроінтеграції | Тарас Качка | 141 685 грн | 109 097 грн |
| Віцепрем’єрка з гуманітарної політики | Тетяна Бережна | 141 685 грн | 109 097 грн |
| Державний секретар Кабміну | Костянтин Мар’євич | З урахуванням надбавок | 101 249 грн |
Про апарат Кабміну: Заступники державного секретаря у травні отримали дещо менше — від 66 454 до 94 880 гривень. Кінцева сума залежала від наявності відпускних нарахувань, надбавок за вислугу років, а також специфічних доплат за роботу із секретною інформацією та державними таємницями.
Економічний контраст: урядові оклади проти ринку праці
Для розуміння масштабу: за даними Держстату, середня офіційна зарплата в Україні на початку року зафіксувалася на рівні 28 885 гривень. Це означає, що керівники міністерств та відомств у середньому отримують у 3,5–4,5 раза більше за звичайного українця.
Аналітики виділяють кілька важливих чинників такого фінансового розриву:
-
Імунітет до ринкових коливань: На відміну від приватного сектору, де зарплати напряму залежать від прибутків підприємств, виплати урядовців захищені фіксованими посадовими окладами, обов’язковими державними преміями та надбавками за стаж.
-
Сповільнення цивільних доходів: Поки оклади чиновників індексуються згідно з бюджетом, динаміка середніх доходів населення демонструє гальмування. За останні пів року середня зарплата в країні зросла лише на 548 гривень (близько 2%), що в умовах інфляції (яка у першому півріччі тримається на рівні 6%) означає фактичне зниження купівельної спроможності для мільйонів сімей.
Подібний контраст яскраво підкреслює нерівномірність відновлення вітчизняної економіки: державний апарат повністю утримує довоєнні фінансові стандарти для вищих ешелонів, тоді як малий та середній бізнес вимушений виживати в умовах тотального кадрового голоду та енергетичної кризи.
