Відбулося друге засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань моніторингу та оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади в місті Києві – столиці України під час воєнного стану.
Під час обговорення 23 квітня щораз поставало питання, чи є небезпека, що станція метро «Поштова площа» може піти під землю. Адже відомо, що вода накопичується в ґрунті і станція по суті плаває. А причина цьому – недобудова поблизу.
Ось яку думку з цього приводу висловила народна депутатка України VIII та VII скликань Наталія Новак:
«Будувалася розв’язка на Поштовій площі, і КМДА вирішила підсуєтитися: а чому б тут, у тому самому котловані, не побудувати торговельний центр? І придумали такий проєкт: будівництво розв’язки на Поштовій площі, а у складі її – торговельний центр. Це знаєте, як білет, а при ньому задачка. Тобто можна побудувати поштову розв’язку, а при ній торговий центр. Поштовий квартал 1, Поштовий квартал 2, Поштовий квартал 3. Коли ми позивалися, то з’ясувалося, що не можна будувати ТЦ у складі розв’язки, тому що розв’язка – це елемент інженерно-транспортної інфраструктури, а будівництво ТЦ – це абсолютно нове будівництво, яке потребує відведення земельної ділянки».
Аби уникнути катастрофи, необхідно зробити дренажну систему. Про це ще в 2015 році заявили в Науково-дослідному і проєктно-конструкторському інституті будівельних матеріалів та виробів. Однак столична влада на це не звернула уваги. І сьогодні команда мера Кличка дотримується старого стилю – мовляв, усе гаразд.
Директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор взагалі спростовує інформацію про ймовірність будь-яких аварій.
Утім, загроза є, стверджують експерти та активісти. Під час засідання ТСК на прямі докази цього посадовці КМДА лише опускали очі.
«Якщо не зробити дренаж, то обов’язково буде підмочування ґрунтів, буде аварія. Там вже все замочено, там дуже аварійна ситуація, і вони навмисно довели цю ситуацію, вони навмисне зараз кажуть про постанову Верховної Ради. Бо вони не збиралися проводити аварійні роботи, а хотіли побудувати торговельний центр», – зауважила Аннабелла Моріна, голова ГО «Почайна».
А ще суттєво погіршило ситуацію будівництво Скляного мосту Кличка. І це аргументовано доводила Наталія Новак:
«Коли будували Скляний міст, забивали сваї, і там зрушилися підземні води, там плавуни. Ми не знаємо, куди зараз ця вода піде, вона поки що просочується. Я би не хотіла «накаркати», але боюся, щоб не трапилася така ситуація, як Куренівська трагедія. Ми не знаємо, де накопичиться пласт води, куди і коли він прорве. Тому ситуація вкрай небезпечна, і саме місто, яке створило цю ситуацію, несе повну відповідальність за цю ситуацію, і повинне з цим розібратися».
На ці аргументи столична влада вигадала нове «відмазування»: немов нічого не можуть зробити, оскільки заборонив Мінкульт і прокуратура через наявність історичних пам’яток.
І дійсно, на Поштовій площі є пам’ятки архітектури: Поштовий будиночок, будівля «Київпастрансу» та церква Різдва Христова. Плюс ще й археологічні знахідки під площею.
Та заборона стосується лише новобудов, але не аварійних робіт, пояснив колишній прокурор Павло Лівочка, який займався процесуальним керівництвом у кримінальному провадженні щодо Поштової площі.
Тоді київська влада повернулась до вже знайомої риторики.
«Волога в тунель метрополітену, в підземні приміщення метрополітену, станції метрополітену так або інакше потрапляє, але це не означає, що це аварійна ситуація, що треба закривати станцію метрополітену чи певний відрізок тунелю», – зазначив секретар Київради Володимир Бондаренко.
Так само казали й про воду поблизу «Деміївської», де сьогодні усувають наслідки аварії за бюджетні кошти.