За прогнозами, дешевшим цей продукт вже не стане. Його імпорт виходить надто дорогим через високий попит у Європі, а в Україні площа посівів лише меншає.
Вартість часнику в Україні досягла рекордних показників, і дешевшим він вже не буде. Про це в EastFruit повідомили 3 січня.
Зазначається, що Україна не має достатніх запасів часнику, а ціни на цей продукт в Європі у 1,5 раза вищі. З середини грудня 2024 року вартість часнику упевнено перетнула позначку в 200 гривень за кілограм.
“У гривнях це абсолютний рекорд. Навіть під час пандемії цей овоч коштував дешевше, бо до війни його де-не-де вирощували на великих полях”, — наголосили аналітики.
Тепер гасити попит на часник немає чим. Його імпорт надто влітає в копійку, а навіть пару товарних партій в країні знайти складно.
До подорожчання часнику призвело кілька факторів. По-перше, на нього зріс попит в європейських країнах, що пов’язують з прибуттям нових емігрантів, вдома у яких часник — важливий інгредієнт національної кухні. Нині у Німеччині й Австрії його вартість в середньому становить приблизно 6 євро, хоча можна знайти й за захмарні майже 20 євро.
“Цього року іспанські виробники часнику повністю вичерпали запаси, чого не траплялося останні три роки. Це сталося через погодні умови, подорожчання вартості найманих працівників та транспорту. Зараз навіть альтернативні постачальники (з Південної Америки) вичерпали свої запаси, що дозволяє цінам зростати до нового сезону”, — зазначив представник нідерландської компанії Denimpex Денні Дін.
Він повідомив, що європейські постачальники вже вичерпали квоти на завезення китайського часнику, тому тепер його завозять зі штрафами 1200 євро за тонну. Це підвищує ціну, але люди все одно купують.
Отже, для України імпорт часнику надто дорогий, а власних запасів в достатніх обсягів немає. За даними Держстату, з 2020 року площа в країні, де вирощують цей продукт, скоротилася майже на 15%. Вирощуванням займаються дрібні та сімейні господарства, і експерти не виключають, що офіційні цифри перевищені.
“Принаймні цього року я не бачив полів часнику понад два гектари. Хоча перед війною були поля 50 та 70 гектарів”, — підкреслив Шиш.
Зазначається, що головна проблема вирощування часнику — потреба залучати багато працівників. Водночас за останні 5 років в Україну не завозили обладнання, яке б дозволило механізувати процес — жодної сівалки, калібратора та збирального комбайна.
