Винайшли у Києві: користуються десятки мільйонів

Читайте також

Сотні людей мітінгують проти маршу ЛГБТ

У п'ятницю, 14 червня, у Києві сотні людей вийшли на мітинг проти "Маршу Рівності", який має відбутися 16 червня. Біля будівлі Київської міської державної адміністрації зібралися військові, активісти та ветерани російсько-української війни.

Марш ЛГБТ у Києві: деталі

Марш ЛГБТ у Києві скасовувати не будуть. Хода пройде вулицями столиці, поблизу укриттів, а не у метро, як планувалося раніше. Загалом у "КиївПрайд-2024" візьмуть участь близько 500 осіб. Про це у четвер, 13 червня, повідомили на фейсбук-сторінці громадської організації KyivPride.

Тупому парубкові загрожує “п’ятірка” за ґратами

У Києві затримали юнака, який запустив салют з вікна багатоповерхівки на Оболоні

На нас чекає справжня лавина подорожчань

З 1 червня тариф на електроенергію зріс до 4,32 гривні за кіловат-годину, що неминуче призведе до подорожчання товарів та послуг. Підвищення тарифів відіб'ється на вартості обслуговування багатоквартирних будинків та транспортних витрат, які підприємці перекладуть на споживачів.

Ще одна комунальна послуга зросте на 30%

Незабаром очікується значне зростання тарифів на водопостачання та водовідведення. Водоканали по всій країні вимагають перегляду вартості послуг, які не змінювалися вже кілька років.

Поділитися

Пропонуємо вашій увазі світові винаходи киян, якими сьогодні користуються десятки мільйонів.

Розпізнавання обличчя

Face ID та його аналоги стали настільки звичними, що без них не обходиться ані розблокування гаджетів, ані авторизація в “Дії”. Але ще кілька років тому про таке й не мріяли — допоки один киянин не створив технологічне диво.

2006 року новоспечений айтівець Єгор Анчишкін помітив, що в інтернеті стає все більше фото- й відеоданих, які неможливо проаналізувати вручну. Єгор зауважив, що найцінніша частина контенту — це люди, й заснував стартап VIEWDLE. Де й розробили технологію розпізнавання облич.

Демо-версію програми показали в листопаді 2006 року, а першу публічну збірку — восени 2007-го. Все змінив 2012 рік. Українську розробку вподобали в корпорації Google: за даними Bloomberg, американський гігант викупив VIEWDLE за 45 мільйонів доларів! Угода стала темою року в Україні: на той момент це була перша на пострадянському просторі ІТ-компанія, яку придбав Google.

Комп’ютер

Перший комп’ютер на теренах континентальної Європи з’явився саме у Києві. Він називався МЕЛМ (Мала електронна лічильна машина), а створили його в Інституті електротехніки АН УРСР на чолі з київським академіком Сергієм Лебедєвим. Пристрій був завбільшки 60 м² та виконував до 50 операцій на секунду. Машина виділяла стільки теплоти, що кімнату обладнали стелею для охолодження.

Першу програму на МЕЛМ запустили 6 листопада 1950 року, а рік по тому машина почала працювати в повноцінному режимі. 25 грудня 1951 року Академія наук СРСР офіційно визнала розробку Сергія Лебедєва. У 1952 році за МЕЛМ навіть проводили надсекретні розрахунки, пов’язані з ракетобудуванням та створенням ядерної бомби. Інститут електротехніки використовував пристрій аж до 1957 року.

Транзистори

У 1941 році київський фізик Вадим Лашкарьов експериментально виявив механізм інжекції — явища, на основі якого працюють напівпровідникові діоди й транзистори. Напередодні — відкрив р-n-перехід електронно-діркової дифузії (p — positive, n — negative). Свої спостереження він описав у статті для газети “Известия”. Під керівництвом Лашкарьова на початку 1950-х років створили перші в УРСР напівпровідникові тріоди — транзистори.

Саме Лашкарьов мав отримати Нобелівську премію з фізики “За дослідження напівпровідників та відкриття транзисторного ефекту”. Та зрештою нагорода дісталася трійці американських учених: Джону Бардину, Вільяму Шоклі та Волтеру Братейну. Вони проводили схожі дослідження й швидше запатентували свою розробку. Утім, саме Лашкарьов дав поштовх виробництву перших в СРСР точкових транзисторів. До речі, виготовляли їх також у Києві — в Інституті фізики АН УРСР.

Батумін

“Батумін” — це високоактивний антибіотик на основі бактерій роду Pseudomonas, призначений для лікування стафілококової інфекції. Препарат, зокрема, ефективний у боротьбі з золотистим стафілококом. І, на відміну від решти світових антибіотиків, “Батумін” не винищує корисні віруси та бактерії в людському організмі. У світі він не має аналогів за хімічним складом.

Де його винайшли? Авжеж, у Києві! 2005 року вчені з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили “Батумін”. Попередні дослідження тривали 30 років. У 2013 році препарат нарешті запатентували. Після успішного завершення розробку продали Бельгії, де розпочали масове виробництво. Нині “Батумін” випускають як мазь.

Апарат штучного кровообігу

Завдяки своїм ідеям мільйони життів урятував Микола Амосов — геніальний кардіохірург та почесний громадянин Києва. У своїй медичній кар’єрі він розробив методику резекції легенів при абсцесах, туберкульозі та раку. А в 1955 році Амосов почав займатися лікуванням вад серця — уперше в Україні.

Саме він створив апарат штучного кровообігу “серце-легені” та одним з перших в СРСР впровадив його в практику. Цей винахід став початком “великої київської серцевої хірургії” у клініці, яка зрештою отримала ім’я Амосова.

Це не єдина заслуга кардіохірурга: 1963 року Амосов розробив антитромботичні протези серцевих клапанів, тоді ж — першим в СРСР здійснив протезування мітрального клапана серця, а в 1965 році — придумав штучні клапани із покриттям. Його клініка здійснювала до 2,5 тисяч операцій на рік — тоді це був світовий рекорд з інтенсивності роботи хірургів.

Космічне зварювання

Видатний київський інженер Борис Патон розробив перший у світі прилад для обробки металу в космосі за допомогою пучка променів. Цей винахід був здатний різати, зварювати, паяти й наносити металеве покриття. Наприкінці 1968 року столичні вчені завершили шестирічну підготовчу роботу до безпрецедентної операції зварювання в космосі під назвою “Вулкан”. Її вдалося успішно здійснити у жовтні 1969 року під час польоту космічного корабля “Союз-6”.

За спогадами космонавта Валерія Кубасова, електронний промінь “Вулкана” раптово розрізав зварювальний прилад і дістався корпусу самого корабля, залишивши оплавлений слід. Місію довелось екстрено завершити. Втім, експеримент усе ж визнали вдалим. Більшість систем та механізмів “Вулкану” спрацювало коректно, що закріпило статус Бориса Патона як видатного металурга.

Підводне зварювання

Це ще одна інновація Бориса Патона, про яку важливо знати. Метод зварювання під водою працює так: дуга у воді нагріває та плавить метал — так само ефективно, як і в повітрі. Крім того, на електрод з низьковуглецевого дроту наносять шар покриття, просоченого спеціальними лаками — це потрібно для стійкого горіння дуги під водою. Також використовують напівавтоматичний спосіб зварювання під водою, використовуючи порошковий дріт. Академік Патон відомий у всьому світі як автор та співавтор 720 винаходів!

Прототип гелікоптера

14 вересня 1939 року авіаконструктор українського походження Ігор Сікорський підійняв у повітря свій перший гелікоптер VS-300. Вертолітна революція сталася… у США, бо киянин емігрував з УРСР через тиск радянської влади. Зате прообраз майбутнього гелікоптера з’явився саме в столиці України.

Навесні 1910 року Ігор Сікорський, тодішній студент Політехнічного інституту, надихнувся малюнками Леонардо да Вінчі. Невдовзі він примусив на декілька секунд вертикально злетіти апарат, що був важчий за повітря. Полем для випробувань Сікорський вибрав дворик Великої Підвальної вулиці (нині Ярославів Вал) — це був чи не перший у світі експеримент з аеропланом.