Як формуються суми до сплати за централізоване опалення, гаряче та холодне водопостачання і водовідведення

Читайте також

Відновлення Дарницької ТЕЦ коштуватиме як нова «Мрія»

На повернення ТЕЦ-4 до повноцінної роботи знадобиться від 2 до 3 років, а сума інвестицій сягає 700 млн доларів.

Київ інвестує мільярди у міні-ТЕЦ

На тлі критичної ситуації в енергосистемі, спричиненої масованими атаками на великі ТЕЦ, «Київтеплоенерго» масштабує проєкт децентралізації генерації.

Центр Києва у заторах через фунікулер

Ранок 11 лютого у столиці розпочався з транспортного колапсу.

Кияни вимагають знести «скляні куполи» на Майдані

На сайті Київської міської ради зареєстровано петицію з закликом демонтувати скляні конструкції на головній площі столиці.

Відкрилася художня виставка сучасних українських митців «Передчуття»

Напередодні Дня всіх закоханих у київському Арт-кафе «Золоті ворота» відкрилася художня виставка сучасних українських митців «Передчуття».

Поділитися

Нарахування за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та холодного водопостачання і водовідведення відбуваються залежно від наявності квартирних або загальнобудинкового приладів обліку. Про це нагадали у «Центрі комунального сервісу».

Якщо у помешканні є квартирні лічильники, то нарахування відбуваються на підставі переданих споживачем даних. Тобто, різниця між поточними та попередніми показаннями множиться на тариф, що вказаний у рахунку-повідомленні. Для можливості сплати лише за спожите – лічильники обов’язково мають бути справними, повіреними та опломбованими виконавцями послуг (лічильники опалення та гарячої води опломбовує КП «Київтеплоенерго», холодної води – ПрАТ «АК «Київводоканал»). Передавати показання потрібно щомісяця з 5-го числа до останнього дня місяця.

У разі відсутності квартирних лічильників нарахування проводяться згідно з показаннями загальнобудинкового лічильника. Від загального обсягу споживання віднімаються обсяги споживання, передані мешканцями квартир, які оснащені лічильниками, а отримана різниця ділиться пропорційно між усіма споживачами, у яких відсутні квартирні засоби обліку (для послуги з опалення – пропорційно опалювальній площі, для послуги водопостачання та водовідведення – пропорційно кількості проживаючих осіб).

Нарахування проводяться за нормами споживання у разі відсутності у споживачів квартирних лічильників та загальнобудинкового лічильника. Норма споживання гарячої води у разі відсутності загальнобудинкового лічильника – 3 куб. м на особу. Норма споживання холодної води на одну особу, з водопроводом, каналізацією, централізованим гарячим водопостачанням, з ваннами завдовжки більше ніж 1500 мм, обладнаними душами, становить 4,5 куб. м на місяць. З послуги опалення нарахування проводиться за фактичним тарифом на квадратний метр опалювальної площі залежно від температури зовнішнього повітря.

Для споживачів, які мають право на користування пільговою оплатою послуг, спожитий обсяг води за місяць розподіляється рівномірно між проживаючими у квартирі та вираховується відповідний відсоток від споживання пільговикам. Якщо споживання пільговиком не перевищило цю норму, то сплачується з відповідною знижкою на спожитий обсяг. За тарифами без пільги сплачується за обсяг, що перетнув межу соціальної норми. Це правило також стосується осіб, які мають 100% знижку.

Для пільговиків соціальний норматив споживання холодного водопостачання становить 2,4 куб. м на одну особу на місяць за наявності централізованого постачання гарячої води та 4 куб. м на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води. Соціальний норматив споживання гарячого водопостачання становить 1,6 куб. м на 1 особу. Норми, у межах яких надаються пільги на оплату з централізованого опалення – 21 кв. м на 1 особу (на яку розповсюджується пільга) та 10,5 кв. м на сім’ю. Окрім того, згідно п. 3 Постанови, для будинків, які обладнані приладами обліку, встановлено соціальний норматив на централізоване опалення – 0,0431 Гкал на 1 кв. метр опалювальної площі на місяць (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2017 року № 51 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів від 06 серпня 2014 року № 409», яка набрала чинності 01.05.2017 року) із застосуванням коригуючого коефіцієнта 0,410 (для будинків 5-ти і більше поверхів).