Посилення російських повітряних атак та використання ворогом новітнього озброєння змусили киян переосмислити поняття безпеки. Практика показала, що сучасні підземні паркінги не завжди здатні витримати пряме влучання важких ракет. На цьому тлі класичний київський метрополітен залишається абсолютним і надійнішим стандартом захисту, а його окремі станції — справжніми підземними бункерами.
Однією з таких незламних фортець у самому центрі столиці є станція «Університет». Редакція «Київ1» розібралася, які інженерні секрети радянських конструкторів сьогодні рятують тисячі життів киян під час масованих обстрілів.
Проєктування під ядерну загрозу: інженерний геній 1960-х
«Університет» — одна з п’яти перших і найстаріших станцій Київського метрополітену, відкрита 6 листопада 1960 року на Святошинсько-Броварській лінії. За часів Холодної війни метро будували не лише як транспортну артерію, а й як повноцінне протиатомне бомбосховище на випадок глобального конфлікту.
Глибина закладення станції становить понад 50 метрів, що робить її недосяжною для більшості сучасних проникаючих боєголовок. Проте головна міцність «Університету» полягає в унікальних технологіях її будівництва:
-
Складні ґрунти та водоносні пласти: Через складний рельєф центральної частини Києва та велику кількість підземних вод, будівельникам довелося прокладати ескалаторний тунель (похилий шурф) у вкрай нестабільних породах.
-
Технологія заморожування: Щоб стримати тиск ґрунту під час прохідницьких робіт, інженери застосували унікальну систему штучного термічного заморожування навколишніх пластів землі. Навколо майбутнього тунелю створили надміцне льодогрунтове кільце, яке згодом замінили на товсті залізобетонні та чавунні тюбінги.
Фактично, спускаючись на платформу «Університету», містяни опиняються всередині монолітної оборонної капсули, яка здатна витримувати колосальний зовнішній тиск та сейсмічні хвилі від надпотужних вибухів.
Трансформація простору: від радянського ампіру до українських сенсів
Сьогодні «Університет» є не просто архітектурним шедевром (станція має статус пам’ятки архітектури місцевого значення завдяки своїм величним пілонам, оздобленим коричневим мармуром), а й простором, що змінюється разом із суспільством.
В умовах повномасштабного вторгнення станція пройшла важливий етап дерусифікації. Ще у 2023 році в нішах пілонів центрального залу закрили великі білі бюсти російських діячів культури та науки (зокрема Пушкіна, Ломоносова, Горького та Менделєєва), які роками маркували український простір імперськими наративами. Наразі триває дискусія щодо встановлення на їхньому місці фігур видатних українських науковців та просвітників.
Нагадування для киян
Нагадуємо, що під час тривалих нічних тривог станція «Університет», як і інші глибокі зупинки підземки, працює у режимі цілодобового безкоштовного укриття. Як повідомило раніше керівництво метрополітену, розгортання великих наметів на платформах не заборонено, проте пасажирів наполегливо просять використовувати компактні каремати та спальні мішки, щоб залишати вільними проходи для тисяч людей, які шукають тут порятунку від ворожих ракет.
