Довгобуди-примари: 10 найбільших незавершених архітектурних проєктів у Києві

Читайте також

Платіжка за світло може зрости на 600 гривень

Після нового підвищення тарифів на електроенергію суми у платіжках українців можуть збільшитись у середньому на 350-600 гривень. Про це розповів засновник Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко у своєму telegram.

Не будь жлобом – заощадь!

Всі вцілілі електростанції та високовольтні підстанції працюють на максимумі своїх можливостей, щоб виробити та передати достатньо електроенергії для покриття потреб споживачів.Тому диспетчерський центр "Укренерго" закликає українців щодня ощадливо споживати електроенергію з 19:00 до 22:00, повідомляє пресслужба оператора енергомережі України.

Унікальна Великодня інсталяція – безкоштовно

У Національному заповіднику "Софія Київська" відкриють Великодню квіткову інсталяцію. Її створять професійні флористи на майстер-класі під керівництвом флористки Олени Дрючан.

Тайвань та Паризька агломерація будують міст у Києві

Загальна довжина мосту становить 160 метрів, а ширина - 4 метри. Міст виготовлено з металу, що надійшов із "Азовсталі", він складається з п'яти хвиль, символізуючи динаміку та рух.

Чи з’явиться у Києві єдиний квиток для електричок та міського транспорту?

«Укрзалізниця» виступає за те, щоб міський транспорт Києва й електрички Kyiv City Express інтегрувалися в єдину систему зі спільною системою оплати. 

Поділитися

Будівництво більшості з цих об’єктів розпочалася ще у радянські часи, проте зупинилася через брак фінансування, прорахунки в проєктах або ж інші причини.

Щороку у Києві реалізується будівництво десятків архітектурних об’єктів, проте деякі з них залишаються недобудованими роками.

БУДІВЛЯ ТЕАТРАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ НА ЛЬВІВСЬКІЙ ПЛОЩІ

Один з найвідоміших та найдавніших серед незавершених будівель у столиці є корпус Театрального університету імені Івана Карпенка-Карого. Реалізація цього проєкту почалася майже 50 років тому, у 1976 році.

За проєктом команди архітекторів Анатолія Добровськкого та Януша Віга, ця будівля мала стати важливою складовою частиною реконструкції Львівської площі 1970-х років.

Ще на стадії проєктування автори внесли оригінальну пропозицію, щоб влаштувати автомобільний проїзд на першому рівні дев’ятиповехового корпусу, щоб з’єднати вулицю Рейтарську з Львівською площею.

Також проєкт передбачав пішохідні естакади, які мали з’єднувати головні будівлі на площі.

За свідченням з відкритих джерел, кошторис проєкту навчального корпусу на той був колосальним, складаючи 2,953 млн радянських рублів.

У середині 80-х років темп будівельно-монтажних робіт почав зменшуватися. За офіційною версією, через аварію на Чорнобильській АЕС, кошти від фінансування цього проєкту були перерозподілені на ліквідацію наслідків катастрофи, будівництво житла для переселенців з зони відчуження та пов’язані з цим першочергові потреби.

У 1990-х коштів на добудову проєкту забракло зовсім, тож його реалізація була заморожена.

На початку 2000-х Міністерство культури висуває пропозицію залучити інвестора, який добудує корпус для столичного театрального вишу. Проте будівельні роботи так і не розпочалися.

Час від часу Київська влада неодноразово виставляла недобудований об’єкт на інвестиційні конкурси, але, жодного результату це не принесло. Тож питання, що чекає на найстарший київський недобуд поки залишається відкритим.

Де побачити: на Львівській площі, на розі з вулицею Рейтарською.

ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ НА ОБСЕРВАТОРНІЙ

Інша відома недобудова центральної частини Києва знаходиться лише за 200 метрів від Львівської площі. Це недобудований комплекс дитячої уронефрологічної клініки на 80 ліжок.

За проєктом лікарня мала складатися з двох блоків 5-поверхової цегляної будівлі, підземної захисної споруди та декількох пунктів комунального забезпечення.

Будівництво розпочалося у 1989 році та зупинилося на стадії 40% готовності.

У 2002 році Кабмін включив цю недобудову до переліку об’єктів, будівництво яких планувалося профінансувати. Лікарню планували ввести в експлуатацію у 2005 році, проте втілити цю ідею не вдалося.

У 2008 році одна зі столичних компаній запропонувала повністю демонтувати цей радянський недобуд, а на її місці звести сучасне житло. Однак ця пропозиція також лишилася лише на папері, а сама будівля вже понад 30 років залишається у недобудованому стані.

Довгий час її територія охоронялася, однак сьогодні вона повністю занедбана, а паркан довкола неї частково зруйнований.

Де побачити: вулиця Обсерваторна, 3-а-5.

ОПІКОВИЙ ЦЕНТР НА ТРОЄЩИНІ

Спорудження Республіканської клінічної лікарні (Опікового центру) розпочалося одразу ж після аварії на Чорнобильській АЕС.

Ініціатором проєкту виступило міністерство охорони здоров’я УРСР. Враховуючи значні наслідки радіаційного опромінення, заклад мав стати найбільшим реабілаційними центром.

Проєкт будівництва передбачав улаштування повністю автономної інфраструктури комплексу. На території лікарні мав розміститися вертолітний майданчик, а в самій лікарні мали облаштувати 1500 палат з усім необхідним обладнанням.

Однак через брак коштів реалізувати проєкт не вдалося, а будівництво повністю зупинилося на роки.

На сьогоднішній день комплекс перебуває у занедбаному стані і, незважаючи на присутність на території охорони, на думку фахівців, відновити будівельно-монтажні роботи вже не рентабельно, оскільки тривалий час комплекс простояв без належної охорони і нагляду, а його конструкції почали руйнуватися.

Де побачити: вулиця Милославська, 58.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ

Історія цього відомого недобуду неподалі станції метро «Лівобережна» почалася понад 40 років тому, коли на початку 1980-х радянська влада ухвалює рішення щодо будівництва нової урядової будівлі для державного комітету матеріально-технічного постачання УРСР (Держпостач). Але згодом споруду вирішили передати Міністерству фінансів республіки.

Будівництво розпочалося у 1984 році, однак подальша доля проєкту виявилася схожою на історію з недобудом на Львівській площі, оскільки після аварії на ЧАЕС темпи будівництва знизилися, а з 1991 року роботи зупинилися повністю.

За цей час вдалося завершити «коробку» будівлі, однак внутрішні роботи та облицювання завершити не встигли.

З 1999 року власником недобуду стає компанія «Нафтогазу», що планувала розмістити тут свій головний офіс. Наступного року частину фасаду будівлі облицювали і засклили, але згодом будівельні роботи знову зупинилися.

За роки простою, на Лівобережному масиві з’явилося чимало житлових будинків, собор, міжнародний виставковий центр та інші об’єкти, але будівля так і залишається недобудованою.

У 2017 році компанія «Нафтогаз» витратила близько 5 млн грн на закупівлю декоративно-захисного покриття, яким недобудову завісили на час проведенням фіналу Євробачення в Міжнародному виставковому центрі, для покращення естетичного вигляду мікрорайону.

Згодом на фасаді недобуду розмістили банер з цитатою Митрополита Андрея Шептицького, на честь якого у 2016 році перейменували колишню вулицю Анатолія Луначарського.

Де побачити: Митрополита Андрея Шептицького, 2.

ЛЬОДОВИЙ СТАДІОН НАВПРОТИ ІПОДРОМУ

Ще у середині 1970-х років Міністерство спорту замовило проєкт критого льодового стадіону для проведення тренувань та ігор хокеїстів. Варто зазначити, що його спорудження було вкрай важливим, оскільки київські хокеїсти не мали нормальної тренувальної бази.

Кошторис цього амбітного проєкту перевищував 3 мільйони рублів.

Будівництво спортивного комплексу розпочалося у 1978 році, однак просувалося не надто швидко. Традиційно, вже на початку 1990-х, фінансування повністю зупинилося на етапі оздоблювальних робіт.

З відкритих джерел інформації відомо, що у 2000-х роках київська міська влада зробила декілька спроб з відновлення будівництва. За нього взявся спонсор одного з хокейних клубів — ВАТ «Укрсоцбудінвест».

Згодом рішенням Київської міської ради об’єкт передали цьому підприємству, яке взяло в оренду на 25 років землю під ним. Однак у 2010 році Окружний адміністративний суд міста Києва скасував рішення Київради, у результаті чого інвестори втратили можливість розпоряджатися землею.

У 2019 році в ЗМІ повідомлялося, що кошти на реалізацію цього довгобуду виділить Канада, надавши кредит у 1,6 мільярди гривень.

Однак льодова арена ще досі лишається недобудованою.

Де побачити: проспект Академіка Глушкова, 7.

БУДИНОК КУЛЬТУРИ НА ВИНОГРАДАРІ

Ще однією знаковою київською недобудовою вважається Будинок культури на Виноградарі, відомий також під народною назвою «ДК Бомж».

Його історія повністю нагадує інші столичні незавершені проєкти радянського часу.

Автором споруди став відомий радянський архітектор Едуард Більський, який у складі колективу зодчих «Київпроекту» проєктували цей житловий масив.

Для створення ефекту розмаїття простору Виноградаря, архітектори спроєктували ландшафтний дизайн зі штучними перепадами висот, численними клумбами та газонами. У самому центрі житлового масиву планувалося спорудити культурний центр, що який поєднував кінотеатр, концертну залу та різноманітні дитячі гуртки і секції.

Будівництво розпочалося у 1989 році за декілька років були виконані близько 65% будівельно-монтажних робіт. Згодом фінансування зупинилося і не було відновлене.

Зараз ця недобудова виглядає цілковито занедбаною, перетворившись на руїни та сміттєзвалище. Час від часу у цій локації трапляються різні крімінальні історії.

Де побачити: проспект Георгія Гонгадзе, 27-б

ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ В КИРИЛІВСЬКОМУ ГАЮ

Ще одним радянський недобудом у Києві є корпус психіатричної лікарні в урочищі «Кирилівський гай». Як і більшість будівельних проєктів того часу, на лікарню спочатку суттєво скоротили фінансування, а надалі його реалізацію повністю припинили.

За народною легендою, спорудження об’єкту припинилося через несприятливе місцерозташуванння та велику кількість нещасних випадків із летальним кінцем, які сталися на цьому будівництві.

Сьогодні ця занедбана локація перетворилася на улюблене місце для творчості вільних митців та любителів графіті, які щедро залишили на стінах свої художні твори.

Де побачити: урочище «Кирилівський гай», неподалік Врублівського узвозу.

ЗАЛІЗНИЧНИЙ ВОКЗАЛ «ДАРНИЦЯ»

Цей довгобуд-привид не належить до числа незавершених радянських проєктів.

Реконструкція залізничного вокзалу «Дарниця» розпочалася у 2004 році, і мало б завершитися у 2005. За проєктом на зміну невеличкий повоєнній будівлі мав прийти великий та сучасний вокзал, здатний приймати швидкісні поїзди, що їдуть зі швидкістю 200 км/год.

Будівля була розрахована приймати 14 600 людей на добу, а її загальна площа складає майже 71 тис. квадратів. Орієнтовна вартість будівництва станом на 2004 рік — 1,7 млрд грн.

Успішне втілення цього проєкт дало б можливість значно розвантажити центральну залізничну станцію міста «Київ-пасажирський» та покращити транспортне сполучення між різними районами столиці. Оскільки в межах реконструкції залізничного вузла, планувалося, що під будівлею вокзалу розмістять підземну станцію метро, яка б продовжила Сирецько-Печерську (зелену) лінію.

Вважається, що реалізувати повністю цей грандіозний проєкт не вдалося через загадкову смерть його ініціатора, тодішнього міністра транспорту Георгія Кирпи у 2004 році.

До 2009 року вдалося спорудити більшість бетонних конструкцій, а також пішохідний тунель з виходами на платформи. Але головна будівля вокзалу з центральним тунелем, відкрита автостоянка з підземним паркінгом, головний перон та зовнішні мережі водопостачання й водовідведення так і залишилися нереалізованими досі.

Тож залізобетонний каркас недобудованого вокзалу зустрічає киян та гостей столиці вже майже 20 років.

Де побачити: вулиця Привокзальна, 3.

ЖК FRESCO SOFIA

Багатоповерховий житловий комлекс елітного класу на 45 квартир з підземним паркінгом, почали будувати у 2008 році в історичному центрі міста, неподалік Софії Київської.

Головним спірним момент цього скандального об’єкту — є надмірна поверховість, яка є абсолютно неприпустимою для будівництва в буферній зоні Софійського собору, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Забудовником проєкту стало ТОВ «Інвестиційно-будівельна група».

Спочатку на ділянці знесли будівлю кінця ХІХ століття, а потім викопали котлован під виглядом археологічних досліджень. Згодом почали зводити каркас багатоповерхової будівлі за проєктом Яноша Віга.

Ця ситуація спричинила неабиякий резонанс серед представників громадськості, яка виступала категорично проти незаконного будівництва в охоронній зоні.

Також на будівництво відреагували представники ЮНЕСКО, які попередили про ймовірне вилучення Софійського собору з переліку об’єктів Всесвітьої спадщини, через ці порушення.

Навесні 2010 року, Київрада, за пропозицією комісії Київради з питань культури і туризму, ухвалила рішення про зупинку скандального будівництва.

Згодом міська влада зобов’язала «Інвестиційно-будівельну групу» привести свою будівельну документацію у відповідності до містобудівних обмежень, що діють в охоронній зоні. Зокрема, зазначалося, що у буферній зоні споруди мають бути не вищими за 25 м. Натомість висота багатоповерхівки складає 40 метрів.

19 серпня 2010 року рішення про припинення будівництва підписав мер Києва Леонід Черновецький.

Впродовж багатьох років представники забудовника намагалися оскаржити це рішення, поки 24 квітня 2019 року Верховний Суд України остаточно визнав будівництво незаконним.

Однак демонтаж незаконної споруди досі не відбувся.

Де побачити: вулиця Олеся Гончара, 17-23.

ЖК «ДНІПРОВСЬКІ ВЕЖІ»

Житловий комплекс на Троєщині складається з шести будинків-башт на 35 поверхів, які мали стати найвищими будівлями столиці.

Процес спорудження цих хмарочосів розпочався ще у 1999 році, і перші два роки зводили по три поверхи на місяць.

Будівлі мали ввести в експлуатацію ще у 2002 році.

З відкритих джерел відомо, що цей проєкт частково фінансувало Головне управління внутрішніх військ України, витративши на реалізацію понад 127,8 мільйонів гривень.

Усього в будівництво вклалися близько 300 інвесторів — загалом 90 мільйонів гривень.

Однак у 2005 році будівництво повністю зупинилося через банкрутство корпорації УкрАзіяБуд, що виступала генеральним підрядником об’єкту. Згодом об’єкт переходив з рук в руки, поки у 2014 році не потрапив на баланс Національної гвардії України.

Однак продовжити реалізацію цих об’єктів було неможливо через незадовільний технічний стан двох будівель: експерти виявили, що їх відхилення складає близько 10 см.

Тож п’ять з шести недобудованих веж, які мали стати найвищими хмарочосами столиці, вже понад 20 років здимаються над Троєщиною. Але їхня подальша доля залишається невизначеною.