Визначити найбільш забуті українські страви складно, адже з часом різні регіони та соціальні верстви мали свої особливості українські страви, і деякі з них могли бути більш поширені в одному місці, а зовсім не вживатися в іншому.
Українська традиційна кухня складається з простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби.
Меню українців в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники.
Борошняні страви подавали з рибою, ягодами, молоком, маслом, рідше – м’ясом. У щоденному побуті м’ясо використовували переважно у вигляді сала і смальцю, а ковбаси та інші м’ясні продукти можна було побачити на столі лише на свята.
Проте, ось декілька страв української кухні, які наразі зустрічаються рідко:
Саламаха (соломаха)
Солома́ха (салама́ха, соломата], саламата — українська народна страва. Кашоподібна, подібна до лемішки. Основною складовою соломахи є гречане борошно (рідко пшеничне або житнє), з якого розбовтують рідке тісто, вливають його у підсолений окріп і заварюють, розмішуючи. Коли соломаха готова, додають олію, а у м’яниці — смалець, затирають часником. Соломаха була однією з найпоширеніших страв у козацьких походах.
У деяких районах України під цією назвою побутують інші страви: варена м’ята квасоля з юшкою і цибулею (Івано-Франківщина), затерті з олією часник, цибуля як заправка до борщу, пампушок, балабушок (Поділля, Полтавщина) або затертий часник з водою, олією та сіллю як заправка до пампушок та дерунів (Буковина).
Зубці
Ця страва схожа на кутю. Її основними інгредієнтами були очищені зерна ячменю, товчені і просіяне конопляне насіння.
Зубці на смак були трохи солодкуватими, тому їх дуже любили діти. З раціону українців зубці зникли в кінці XIX століття.
Крупник
Готували його на простій воді, люди багатші – на м’ясному бульйоні. У хід йшли всі відомі нашим предкам крупи – гречана, перлова, кукурудзяна, пшенична. За консистенцією ця страва нагадувало рідке пюре.
Заправка для страви була традиційною – смажене сало з цибулею і морквою. У крупник могли додати і дрібно нарізану картоплю, зелень – кріп або петрушку.
Кваша
За консистенцією ця ситна страва схоже на кисіль. Готувалося воно знову-таки з борошна – гречаного або житнього. Його заливали окропом і давали настоятися цілу ніч.
Вранці це тісто варили в горщику до готовності. Влітку до Кваші додавали сезонні ягоди, а в холодну пору року – сушені або товчені сухофрукти.
Тетеря, або Рябко
Це проста і невигадлива, але калорійна каша. Готувалася вона з пшона з додаванням розведеного гречаного борошна.
Готову тетерю заправляли засмаженою цибулею або тільки маслом. У кращі дні тетерю готували на м’ясному або рибному бульйоні.
Книші
Книші готували з житнього борошна, іноді пшеничного. Вони мали вигляд коржів, начинених смаженим салом і цибулею. Готували цю страву переважно на свята, які випадали в пост (Святий вечір, Благовіщення), на поминки, проводи.
У західних областях України книшем називали пиріг з начинкою з гречаної каші і вареної картоплі.
Душенина
Це старовинна українська страва, приготоване з м’яса свійської худоби, птиці або їх поєднання, овочів, прянощів. Всі ці інгредієнти, порізані середніми шматочками, укладалися в горщик, гасилися до готовності, подавалися з вареною картоплею або кашею. М’ясо перед закладкою ще й обвалювали в борошні.
Ця страва була традиційною для весіль та інших урочистостей.
Холодник
Дуже схожий на окрошку. Готується на квасі або холодному буряковому відварі. У деяких областях за основу беруть кисле молоко. У нього додають овочі за бажанням. Найчастіше це свіжий огірок, зелена цибуля, також можна використовувати варене яйце.
Холодник відмінно підходив для спекотної пори року.
Шпундра
По суті це м’ясо, тушковане з буряком в буряковому квасі. Для Шпундра ідеально підходить свинина, а саме – ребра. Їх потрібно попередньо обсмажити у борошні до золотистої скоринки.
Буряк, реберця і смажену цибулю закладають в каструлю, заливають буряковим оцетом і тушкують до готовності.
Шуліки
Шуліки – традиційна українська страва, яку готували на свято Маковея. Це чудовий десерт: смачний і корисний.
По суті шулики – це коржі з глазур’ю, меду і маку. Тісто готували з пшеничного борошна, додавали в нього яйця і мак.
Буцики
Для цієї страви потрібно замісити тісто з пшеничного борошна, молока і яєць. З нього вирізати квадратики, два протилежних кінця яких з’єднати, зварити їх у воді. Потім підрум’янити Буцики на маслі – соняшниковому або вершковому.
Подають їх з медом, сметаною або піджаркою з цибулі.
Таратута
Для цієї страви слід відварити буряк, нарізати його досить великими шматочками. Буряковий відвар не виливати. До буряків потрібно додати нарізаний солоний огірок і цибулю. Все це потрібно залити заправкою з рівних частин бурякового відвару, соняшникової олії і огіркового розсолу.
Цей суп слід поставити в холодильник, подавати – на наступний день.
Вергуни
Це просте печиво, яке готували з прісного тіста на яйці і сироватці або маслянці. Тісто для вергунів готували тонким коржем, різали на прямокутники або ромби, в яких робили внутрішній надріз. Потім вивертали усередину надрізу раз чи два і смажили в киплячій олії до золотистого кольору.
Вергуни готували дівчата на вечорниці, хазяйки для колядників, баби-повитухи для онуків.
