Понад 40 тисяч користувачів платформи «Київ Цифровий» взяли участь у масштабному опитуванні про свій емоційний стан. Результати виявили високий рівень психологічного навантаження серед мешканців столиці та сформували чіткий запит на доступніші та зрозуміліші сервіси ментальної підтримки.
У відповідь на запит громади міська влада анонсувала суттєве розширення мережі та форматів психологічної допомоги. Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
Що показав зріз емоційного стану містян?
Опитування у застосунку «Київ Цифровий» стало одним із найбільших досліджень громадської думки з питань ментального здоров’я у столиці за останній час. Користувачам запропонували відповісти на п’ять запитань про їхній емоційний стан та звички у подоланні стресу.
Аналіз відповідей виявив кілька тривожних тенденцій:
-
Самостійна боротьба: Переважна більшість киян намагається переживати складні психологічні моменти наодинці, не звертаючись до фахівців.
-
Інформаційний вакуум: Головною причиною відмови від допомоги є елементарний брак інформації про наявні безкоштовні міські сервіси.
-
Складність доступу: Частина опитаних зазначила, що існуючі ресурси здаються їм надто бюрократизованими, складними або незручними у використанні.
«Отримані результати — це важливий сигнал для міста. Запит на допомогу з боку киян є колосальним, але шлях до цієї допомоги має бути максимально спрощеним, коротким і зрозумілим для кожного мешканця», — наголосила Марина Хонда.
Які зміни у психологічній підтримці готує столиця?
Враховуючи результати анкетування, КМДА переглядає підходи до організації ментальної допомоги. Місто визначило кілька пріоритетних кроків:
-
Діджиталізація послуг: Розробка та впровадження нових цифрових інструментів підтримки безпосередньо через «Київ Цифровий». Це дозволить людям проходити первинні експрес-тести та отримувати базові онлайн-консультації без необхідності одразу йти на особистий прийом до лікаря.
-
Подолання стигми: Запуск масштабних інформаційних кампаній для зниження порогу входу до системи. Звернення до психолога має сприйматися як звичайний, відповідальний і доступний крок.
-
Масштабування безкоштовних ресурсів: Підвищення обізнаності про вже діючі гарячі лінії, центри соціальних служб та муніципальні хаби (наприклад, мережу Vcentri HUB, де щомісяця проходить понад 30 безкоштовних заходів із психологічного відновлення).
Чому це критично для стійкості Києва?
Психологічне навантаження на киян залишається критичним в умовах тривалих воєнних дій. Регулярні нічні атаки, хронічний брак сну, повітряні тривоги та постійна тривога за близьких на фронті формують стійкий синдром вигорання.
Ефективна та доступна мережа психологічної допомоги — це не просто питання комфорту, а базовий чинник життєстійкості мегаполіса. Чим швидше містяни отримуватимуть фахову підтримку, тим вищим залишатиметься рівень соціально-економічної стабільності та обороноздатності столиці загалом. Отримані соціологічні дані стануть основою для коригування та фінансування відповідних міських програм на найближчий рік.
Матеріал підготовлено для редакції «Київ1».
