Майже забуті страви української кухні

Читайте також

У п’ятницю графіки відключення світла діятимуть по всій Україні протягом доби

Укренерго 24 травня вводить цілодобові обмеження споживання електроенергії для промислових та побутових споживачів по всій Україні.

Час НАТО збивати російські ракети над Україною

Країна-член НАТО піднімає у повітря власні літаки, які кружляють і дивляться, як ракети долітають до своїх, як правило, цивільних цілей.

Контрафактні сигарети: сумнівна якість та несплачені податки

За останні пів року правоохоронці в рамках роботи Міжвідомчої робочої групи вилучили майже 14,4 мільйона пачок сигарет.

Речі українських брендів та кіно про Київ на терасі

Цьогоріч Києву виповнюється 1542 роки: місто не святкує гучно, але продовжує жити. Тож проєкт «Всі. Свої» запрошує всіх охочих привітати столицю наших сердець.

У застосунку “Київ Цифровий” тестують оплату проїзду без валідаторів

У застосунку "Київ Цифровий" тестують оплату за проїзд без використання валідаторів.

Поділитися

Визначити найбільш забуті українські страви складно, адже з часом різні регіони та соціальні верстви мали свої особливості українські страви, і деякі з них могли бути більш поширені в одному місці, а зовсім не вживатися в іншому.

Українська традиційна кухня складається з простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби.

Меню українців в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники.

Борошняні страви подавали з рибою, ягодами, молоком, маслом, рідше – м’ясом. У щоденному побуті м’ясо використовували переважно у вигляді сала і смальцю, а ковбаси та інші м’ясні продукти можна було побачити на столі лише на свята.

Проте, ось декілька страв української кухні, які наразі зустрічаються рідко:

Саламаха (соломаха)

Солома́ха (салама́ха, соломата], саламата — українська народна страва. Кашоподібна, подібна до лемішки. Основною складовою соломахи є гречане борошно (рідко пшеничне або житнє), з якого розбовтують рідке тісто, вливають його у підсолений окріп і заварюють, розмішуючи. Коли соломаха готова, додають олію, а у м’яниці — смалець, затирають часником. Соломаха була однією з найпоширеніших страв у козацьких походах.

У деяких районах України під цією назвою побутують інші страви: варена м’ята квасоля з юшкою і цибулею (Івано-Франківщина), затерті з олією часник, цибуля як заправка до борщу, пампушок, балабушок (Поділля, Полтавщина) або затертий часник з водою, олією та сіллю як заправка до пампушок та дерунів (Буковина).

Зубці

Ця страва схожа на кутю. Її основними інгредієнтами були очищені зерна ячменю, товчені і просіяне конопляне насіння.

Зубці на смак були трохи солодкуватими, тому їх дуже любили діти. З раціону українців зубці зникли в кінці XIX століття.

Крупник

Готували його на простій воді, люди багатші – на м’ясному бульйоні. У хід йшли всі відомі нашим предкам крупи – гречана, перлова, кукурудзяна, пшенична. За консистенцією ця страва нагадувало рідке пюре.

Заправка для страви була традиційною – смажене сало з цибулею і морквою. У крупник могли додати і дрібно нарізану картоплю, зелень – кріп або петрушку.

Кваша

За консистенцією ця ситна страва схоже на кисіль. Готувалося воно знову-таки з борошна – гречаного або житнього. Його заливали окропом і давали настоятися цілу ніч.

Вранці це тісто варили в горщику до готовності. Влітку до Кваші додавали сезонні ягоди, а в холодну пору року – сушені або товчені сухофрукти.

Тетеря, або Рябко

Це проста і невигадлива, але калорійна каша. Готувалася вона з пшона з додаванням розведеного гречаного борошна.

Готову тетерю заправляли засмаженою цибулею або тільки маслом. У кращі дні тетерю готували на м’ясному або рибному бульйоні.

Книші

Книші готували з житнього борошна, іноді пшеничного. Вони мали вигляд коржів, начинених смаженим салом і цибулею. Готували цю страву переважно на свята, які випадали в пост (Святий вечір, Благовіщення), на поминки, проводи.

У західних областях України книшем називали пиріг з начинкою з гречаної каші і вареної картоплі.

Душенина

Це старовинна українська страва, приготоване з м’яса свійської худоби, птиці або їх поєднання, овочів, прянощів. Всі ці інгредієнти, порізані середніми шматочками, укладалися в горщик, гасилися до готовності, подавалися з вареною картоплею або кашею. М’ясо перед закладкою ще й обвалювали в борошні.

Ця страва була традиційною для весіль та інших урочистостей.

Холодник

Дуже схожий на окрошку. Готується на квасі або холодному буряковому відварі. У деяких областях за основу беруть кисле молоко. У нього додають овочі за бажанням. Найчастіше це свіжий огірок, зелена цибуля, також можна використовувати варене яйце.

Холодник відмінно підходив для спекотної пори року.

Шпундра

По суті це м’ясо, тушковане з буряком в буряковому квасі. Для Шпундра ідеально підходить свинина, а саме – ребра. Їх потрібно попередньо обсмажити у борошні до золотистої скоринки.

Буряк, реберця і смажену цибулю закладають в каструлю, заливають буряковим оцетом і тушкують до готовності.

Шуліки

Шуліки – традиційна українська страва, яку готували на свято Маковея. Це чудовий десерт: смачний і корисний.

По суті шулики – це коржі з глазур’ю, меду і маку. Тісто готували з пшеничного борошна, додавали в нього яйця і мак.

Буцики

Для цієї страви потрібно замісити тісто з пшеничного борошна, молока і яєць. З нього вирізати квадратики, два протилежних кінця яких з’єднати, зварити їх у воді. Потім підрум’янити Буцики на маслі – соняшниковому або вершковому.

Подають їх з медом, сметаною або піджаркою з цибулі.

Таратута

Для цієї страви слід відварити буряк, нарізати його досить великими шматочками. Буряковий відвар не виливати. До буряків потрібно додати нарізаний солоний огірок і цибулю. Все це потрібно залити заправкою з рівних частин бурякового відвару, соняшникової олії і огіркового розсолу.

Цей суп слід поставити в холодильник, подавати – на наступний день.

Вергуни

Це просте печиво, яке готували з прісного тіста на яйці і сироватці або маслянці. Тісто для вергунів готували тонким коржем, різали на прямокутники або ромби, в яких робили внутрішній надріз. Потім вивертали усередину надрізу раз чи два і смажили в киплячій олії до золотистого кольору.

Вергуни готували дівчата на вечорниці, хазяйки для колядників, баби-повитухи для онуків.

СМАЧНОГО!