Музей історичних скарбів України

Читайте також

Україна буде в ЄС, коли кияни питимуть воду з кранів

У Києві незадовільний стан міських водопровідних мереж, а воду з кранів пити небезпечно. Про це повідомив голова постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко.

Арку “переосмислять”, а козаків обіцяють “знести”

У столиці не демонтуватимуть одну з візитівок міста – арку «Свободи українського народу», її сенс переосмислено. А простір біля неї отримає нову концепцію. На цьому наголошують у Департаменті культури КМДА.

Киян закликали анонімно “постукати” (до 30 квітня)

Київська влада запустила опитування щодо рівня корупції у столиці і просить мешканців відповісти, чи стикалися вони з корупцією у різних сферах діяльності міської влади, також чи відомі їм випадки корупції серед чиновників.

Сапери перевірять столичні кладовища

Перед поминальними днями рятувальники мають перевірити території на предмет наявності вибухонебезпечних предметів. Провести розмінування, упередити надзвичайні ситуації.

“Відшукайте писанку”

Напередодні Великодня Національний заповідник "Софія Київська" влаштує квест "Відшукайте писанку". Він призначений для дітей віком від 7 років та їхніх батьків. Про це повідомили на офіційній сторінці Національного заповідника "Софія Київська".

Поділитися

Музей історичних скарбів України по-іншому називають музеєм Скіфського золота. Києво-Печерська Лавра на своїй території дала притулок багатьом музейним експозиціям. Одна з яких – експозиція музею історичних скарбів України. У колекцію цього музею входять рідкісні ювелірні вироби із золота, платини, срібла, інкрустовані діамантами, рубінами, смарагдами, перлами, виготовлені майстрами прадавніх сарматських і скіфських племен, рідкі емалі й карбована обробка часів Київської Русі, експонати з Візантії й Ірану. У музейних зібраннях монет є монети Прадавньої Греції, Рима, Київської Русі, Візантії, а також колекція монет, що й стали раритетом уже в сучасну епоху – монети, виготовлення яких було присвячене 22 Олімпійським Іграм, що проходили в Москві у 1980 році.

Знайомлячись із вітринами залів у Музеї історичних скарбів України, відвідувачі мають можливість уявити собі, як великий був рівень майстерності прадавніх ювелірів. Наприклад, скарби, знайдені при розкопках могильних курганів Гайманова могила й Толста могила, а також предмети, виявлені в місцях інших скіфських поховань, належать до 4 століття до нашої ери. Оскільки подібні поховання були місцем захоронення або знатних осіб, членів царських родин, або видатних воїнів і полководців, то ховали їх, згідно з язичеськими традиціями, з великими почестями. Разом з небіжчиком укладалася і зброя, інкрустована золотом і коштовностями, і багато прикрашена кінська збруя, і предмети побуту або особисті прикраси, оскільки все це повинне було придатися йому в загробнім житті.

Однією з найвідоміших колекцій музею історичних скарбів України по праву вважається збори предметів з місця поховання Скіфської цариці з дитиною – Товста могила. З найбільш вражаючих знахідок цього поховання можна назвати золоті піхви скіфського меча- акинака, прикрашені ажурними масками, золотими пластинами й підвісками, а також масивна нагрудна прикраса, на якім прадавній художник зобразив сцени зі скіфської міфології й життя. Ця прикраса зветься “скіфська пектораль” і входить до числа найвидатніших предметів світового мистецтва. Датується знахідка 4-3 століттями до нашої ери. Не меншу історичну й культурну цінність мають експонати з поховання сарматської цариці. Ювелірні вироби, які належали правительці, були виготовлені в 1-2 столітті в Греції й Персії – це самі прадавні цінності музею.

У Музеї історичних скарбів України перебувають цінності Глодосского Скарбу. Безцінні знахідки були зроблені на території Кіровоградської області на початку 1960- х років школярем Володимиром Чухрием. По випадковості хлопчик виявив скарб, який при подальшім дослідженні назвали Глодоским скарбом (від назви села поблизу). Фахівці вважають, що знайдене в Кіровоградській області поховання належало знатному воїнові, що загинув на межі 7 і 8 століть, імовірно, у сутичці слов’янських племен з кочовими хазарами. Сьогодні унікальні раритети Глодоского скарбу всі бажаючі можуть побачити у вітринах музею історичних скарбів України. Масивні скроневі підвіски й нагрудні прикраси, персні, браслети й інкрустовані дорогоцінними каменями ланцюжка, а також деталі зброї й збруї зі срібла й золота були виготовлені більш 1 500 років тому. Усього при розкопках було знайдено більш 200 предметів, з яких 100 – вироби із золота. Загальна вага срібних виробів Глодоского скарбу – ледве більше 1 кг, а золотих – більш 2,5 кг.

Є серед експонатів Музею історичних скарбів України й виробу українських майстрів періоду 14-16 століть: рами й оправи для ікон і релігійних книг, прикрашені смарагдами, рубінами, сапфірами й перлами. Із прийняттям християнства в часи Київської Русі, під впливом візантійських художників відбулося збагачення ювелірних і художніх слов’янських традицій. Більш пізній етап розвитку української ювелірної справи представляють відомі київські майстри Іван Равич, Іван Мощенко й інші.

У Музеї скіфського золота можна побачити не тільки знахідки, отримані в результаті розкопок на території України. Тут зберігаються роботи єврейських майстрів, а також представників європейських країн, у тому числі й Росії. Враховуючи вік, різноманітність і цінність експонатів, а також їх рідкісну красу, цей музей можна назвати одним із найцікавіших у Києві.