Сьогодні – 38 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства

Читайте також

Як HR перетворює кризу на точку зростання — підсумки HR Wisdom Summit 2025

Український бізнес працює в умовах війни, кризи, міграції, водночас зберігаючи робочі місця, формуючи нові підходи до управління командами, повертаючи ветеранів у професійне життя та підтримуючи ментальне здоров’я. 

За матеріалами БЕБ на Київщині судитимуть підприємця

Детективи Територіального управління БЕБ у Київській області завершили досудове розслідування відносно підприємця, який намагався незаконно експортувати деревину за підробленими документами.

Легендарну “літаючу” заправку у Києві знесли

У Києві демонтували унікальну заправку, відому як "літаюча" АЗС, що розташовувалась на Броварському проспекті біля метро "Лівобережна".

За шість років є понад 1500 кримінальних справ щодо КМДА, вироків лише чотири

Мер Києва заперечує останні підозри для колишнього та нинішнього топчиновників зі столичної влади.

У небі над Києвом помітили невідомий літак

Літак помітили в небі над українською столицею.

Поділитися

В ніч на 26 квітня 1986 року, о 01.23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу. Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії.

За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки. Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора.

З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався. Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проєктів із перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового «саркофагу» – Нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у 2012 році.

29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку нового безпечного конфайнмента. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК. Однак у 2022 році Чорнобильська АЕС опинилася під російською окупацією. Загарбники зайняли територію Чорнобильської АЕС, розташованої біля самого кордону з Білоруссю, у перший день вторгнення, 24 лютого. Вони взяли в полон українських військових і фактично тримали в заручниках цивільний персонал станції. Окупанти перебували в Чорнобильській зоні п’ять тижнів. Унаслідок їхній дій станція кілька разів залишалася без електропостачання, яке необхідне для охолодження відпрацьованого палива. І в цей момент світ знову опинився на порозі екологічної катастрофи.

Після деокупації ЧАЕС були зафіксовані численні випадки руйнування і розкомплектування обладнання. Не лишилося жодного непошкодженого офісу, зламано меблі, розграбовано і розтрощено комп’ютерну та оргтехніку. Крім того, окупанти вивели з ладу Автоматизовану систему контролю радіаційного стану, до складу якої входять 39 датчиків вимірювання потужності дози гамма-випромінювання. За даними Державного агентства з управління зоною відчуження, втрати, яких зазнали територія зони відчуження та розташовані на ній підприємства, більш ніж 100 млн євро.